1. Який належить до коловороту, пов’язаний з ним.
2. Який здійснює обертання, круговий рух; обертовий.
коловоротний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який належить до коловороту, пов’язаний з ним.
2. Який здійснює обертання, круговий рух; обертовий.
Відсутні