Словник Української Мови
1. (у фізіології, психології) такий, що характеризується зниженим рівнем освітленості, недостатнім для комфортного сприйняття зору або виконання зорових завдань.
2. (у техніці, фотометрії) такий, що стосується освітлення, яке є недостатнім, слабким або невідповідним для певних технічних вимог або норм.
Грати на кобзі, виконувати музичні твори на цьому інструменті, часто супроводжуючи співом.
Бути кобзарем, професійно займатися виконанням народних пісень та дум під акомпанемент кобзи.
Перенісне: подорожувати, виступаючи з музикою та співом; вести мандрівний спосіб життя, властивий народним співцям-музикам.
1. Який стосується дисульфіту, містить дисульфіт (застосовується переважно у хімічній термінології, наприклад, дисульфітна папір — індикаторний папір, просочений розчином дисульфіту).
1. Виконання музики на кобзі або бандурі, зазвичай супроводжуване співом дум, історичних пісень та інших творів українського фольклорного епосу.
2. Професійна або аматорська діяльність кобзаря, що включає не лише музикування, а й збереження, відтворення та передавання усної народної традиції.
3. Переносно — про щире, задушевне виконання українських народних пісень або музики на струнних інструментах, що викликає ліричні, ностальгічні почуття.
1. Хімічний термін, що стосується сполуки, яка містить два атоми сірки, зв’язані між собою (дисульфідний місток, дисульфідна група -S-S-).
2. У біохімії — що стосується ковалентного зв’язку між двома залишками амінокислоти цистеїну в складі білків або пептидів, що стабілізує їхню просторову структуру (дисульфідний зв’язок).
1. Стосунний до кобзарів, пов’язаний з ними; властивий кобзарям.
2. Стосунний до кобзарства як явища української народної культури, що включає виконавську традицію, репертуар, школу тощо.
3. Стосунний до музичного інструмента кобзи, характерний для неї.
1. Хімічний термін, що стосується сполуки, яка містить два сульфатні залишки (SO₄) у своєму складі, зазвичай у формі солі або ефіру.
2. У технічній термінології — характеристика матеріалу, речовини або процесу, де використовується або утворюється дисульфат, наприклад, дисульфатна целюлоза.
Мистецтво гри на кобзі (або бандурі) та виконання дум, історичних, релігійних та інших пісень, що було професійною діяльністю кобзарів і лірників.
Сукупність творів, традицій, звичаїв та явищ, пов’язаних з діяльністю кобзарів як особливого прошарку народних співців-музикантів у Україні.
Переносно — символ української народної творчості, духовності та національної ідентичності.
1. Стосуючийся дистрофії, пов’язаний із нею; властивий дистрофії.
2. Який страждає на дистрофію; виснажений, знесилений.
3. У геології: утворений внаслідок дистрофії (про водойми).
1. Український народний співець-музикант, який акомпанує собі на кобзі (або бандурі, ліру тощо), виконує думи, історичні, релігійні та сатиричні пісні.
2. Переносно: поет, співець, митець, чия творчість глибоко пов’язана з народними традиціями, історією та духом українського народу.
3. (Заст., іст.) Мандрівний сліпець-співець, який жебракував, виконуючи релігійні пісні та духовні вірші (псальми).