кобзарювання

[kobzɑrjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Виконання музики на кобзі або бандурі, зазвичай супроводжуване співом дум, історичних пісень та інших творів українського фольклорного епосу.

  2. Професійна або аматорська діяльність кобзаря, що включає не лише музикування, а й збереження, відтворення та передавання усної народної традиції.

  3. Переносно — про щире, задушевне виконання українських народних пісень або музики на струнних інструментах, що викликає ліричні, ностальгічні почуття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кобзарювання, р. кобзарювання, д. кобзарюванню, з. кобзарювання, о. кобзарюванням, м. кобзарюванні, к. кобзарювання

Більше записів