Значення
-
Український народний співець-музикант, який акомпанує собі на кобзі (або бандурі, ліру тощо), виконує думи, історичні, релігійні та сатиричні пісні.
-
Переносно: поет, співець, митець, чия творчість глибоко пов’язана з народними традиціями, історією та духом українського народу.
-
(Заст., іст.) Мандрівний сліпець-співець, який жебракував, виконуючи релігійні пісні та духовні вірші (псальми).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кобзар, р. кобзаря, д. кобзареві, з. кобзаря, о. кобзарем, м. кобзареві, к. кобзарю