коловодник

1. Той, хто займається коловодством — старовинним українським обрядом та грою з хороводом і співом, що виконується на Зелені свята (Трійцю); учасник коловоду.

2. Переносно: той, хто виступає ініціатором, активним учасником або натхненником якоїсь справи, заходу; зачинник.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |