1. У Стародавньому Римі — земельна ділянка, маєток, що надавався імператором або державою військовим чи державним службовцям як платня або винагорода за службу.

2. У середньовічній Західній Європі, зокрема у католицькій церкві — церковна посада або джерело доходу (часто земельне володіння), що надавалося духовній особі (бенефіціару) для забезпечення її утримання.

3. У переносному значенні — вигідне місце, посада або джерело доходу, що забезпечує безтурботне істнування.

1. Особа, на користь якої здійснюється платіж або яка отримує дохід від активів, цінних паперів, трасту, страхового поліса тощо; вигодонабувач, вигодоодержувач.

2. У фінансовій та корпоративній практиці — кінцевий власник компанії або активів, який володіє контролем через низку юридичних осіб і має право на отримання основної частини доходів, навіть якщо формально акції записані на іншу особу.

3. У міжнародному праві та фінансах — резидент іншої країни, на чию користь здійснюється платіж, зокрема в контексті виплати дивідендів, відсотків або роялті.

1. Остаточний власник компанії, який володіє контрольним пакетом акцій або часткою в бізнесі та отримує вигоду від її діяльності, але формально може не фігурувати в її документах; реальний вигодонабувач.

2. Одержувач грошового платежу, страхового відшкодування, доходу від інвестицій або іншої фінансової вигоди за умовами договору, заповіту чи законодавства.

3. Особа, на користь якої відкритий документарний акредитив або яка отримує гарантію за банківською гарантією.

1. Жінка, яка отримує бенефіс (дохід, прибуток або іншу матеріальну вигоду) від чогось; особа жіночої статі, що є вигодонабувачем.

2. У театрі та мистецтві: акторка, співачка або танцівниця, на честь якої влаштовується бенефіс (спеціальний виступ, концерт або вистава, прибуток від якого повністю або частково отримує вона).

3. У фінансах та юриспруденції: жінка, на користь якої відкрито рахунок, видано страховку, складено заповіт або інший фінансовий документ; одержувачка коштів, власниця права на вигоду.

1. Особа, на користь якої здійснюється платіж або яка отримує дохід, вигоду від чогось; вигодонабувач, одержувач коштів (наприклад, за заповітом, страховим полісом, трастом).

2. У фінансовій та юридичній практиці — власник документарного акредитиву, на ім’я якого банк-емітент відкриває акредитив і який має право на отримання платіжів за умови дотримання всіх його умов.

3. У широкому сенсі — особа або організація, яка отримує будь-яку вигоду, користь, прибуток від діяльності чи угоди.

1. Власна назва міжнародної компанії, що спеціалізується на наданні послуг у сфері управління персоналом, аутсорсингу та адміністрування бенефітів (соціальних пільг) для працівників.

2. У загальному вжитку (від англ. benefits) — термін, що позначає соціальні пільги, додаткові вигоди або компенсації (наприклад, медичне страхування, відпустка, пенсійні програми), які працівник отримує від роботодавця окрім основної заробітної плати.

1. Театральне або концертне виставництво, весь чистий прибуток від якого одержує одна з діючих осіб (актор, режисер, музикант тощо) на честь свого ювілею, відзначення або як матеріальну допомогу.

2. Переносно: вигода, користь, привілей або додаткова послуга, що надається окремій особі чи групі (наприклад, працівникам компанії, клієнтам банку).

1. Театральне або концертне виставлення, весь чистий прибуток з якого надходить у користь одного з виконавців (актора, музиканта тощо), що святкує ювілей творчої діяльності або відзначається керівництвом за особливі заслуги.

2. Переносно: вигода, користь, привілей, отримані кимось; ситуація, коли хтось переважно отримує вигоду від чогось (часто іронічно).

1. (історичне) Привілей, пільга або вигода, що надавалася державою чи суспільством певній особі чи групі осіб, часто у формі монополії на якусь діяльність.

2. (застаріле) Користь, вигода, прибуток, дохід від чогось.

3. (спеціальне) У філателії — поштова марка, випущена не для поштового обігу, а для збору коштів на благодійні цілі (наприклад, Червоного Хреста).

1. (діал.) Те саме, що бенера — велика дерев’яна миска або чаша, зроблена з цільного шматка дерева, зазвичай використовувалась для подачі їжі на стіл або засолювання овочів.

2. (перен., розм.) Про велику, грубо зроблену посудину або ємність.