бенефіціантка

[bɛnɛfit͡siɑntkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Жінка, яка отримує бенефіс (дохід, прибуток або іншу матеріальну вигоду) від чогось; особа жіночої статі, що є вигодонабувачем.

  2. (Мистецтво) –

    У театрі та мистецтві: акторка, співачка або танцівниця, на честь якої влаштовується бенефіс (спеціальний виступ, концерт або вистава, прибуток від якого повністю або частково отримує вона).

  3. (Юриспруденція) –

    У фінансах та юриспруденції: жінка, на користь якої відкрито рахунок, видано страховку, складено заповіт або інший фінансовий документ; одержувачка коштів, власниця права на вигоду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бенефіціантка, р. бенефіціантки, д. бенефіціантці, з. бенефіціантку, о. бенефіціанткою, м. бенефіціантці, к. бенефіціантко

Більше записів