бенефіціант

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Особа, на користь якої здійснюється платіж або яка отримує дохід, вигоду від чогось; вигодонабувач, одержувач коштів (наприклад, за заповітом, страховим полісом, трастом).

2. (Юриспруденція) –

   У фінансовій та юридичній практиці — власник документарного акредитиву, на ім’я якого банк-емітент відкриває акредитив і який має право на отримання платіжів за умови дотримання всіх його умов.

3. (Економіка) –

   У широкому сенсі — особа або організація, яка отримує будь-яку вигоду, користь, прибуток від діяльності чи угоди.

Правопис та відмінювання