бенефіціарій

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Особа, на користь якої здійснюється платіж або яка отримує дохід від активів, цінних паперів, трасту, страхового поліса тощо; вигодонабувач, вигодоодержувач.

2. (Юриспруденція) –

   У фінансовій та корпоративній практиці — кінцевий власник компанії або активів, який володіє контролем через низку юридичних осіб і має право на отримання основної частини доходів, навіть якщо формально акції записані на іншу особу.

3. (Юриспруденція) –

   У міжнародному праві та фінансах — резидент іншої країни, на чию користь здійснюється платіж, зокрема в контексті виплати дивідендів, відсотків або роялті.

Правопис та відмінювання