бенефіс

1. Театральне або концертне виставлення, весь чистий прибуток з якого надходить у користь одного з виконавців (актора, музиканта тощо), що святкує ювілей творчої діяльності або відзначається керівництвом за особливі заслуги.

2. Переносно: вигода, користь, привілей, отримані кимось; ситуація, коли хтось переважно отримує вигоду від чогось (часто іронічно).

Приклади вживання

Приклад 1:
В Харкові виставлено на бенефіс Щепкіна за спеціяльним дозволом ґенерал- ґубернатора Рєпніна уперше** Котляревського “Наталку Полтавку” (що вже мала дозвіл для Полтави). В Кам’янці-Подільськім був польський театр під дирекцією зразу Антона Змієвського, а опісля Яна Непомуцена Камінського (оба зі Львова), врешті Мошинського, Нєдзєльського. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |