1. Мінерал класу силікатів, рідкісний боросилікат кальцію та алюмінію, що утворює призматичні кристали білого, рожевого або блакитного кольору; названий на честь італійського мінералога Феліче Банділі (Felice Bandili).

1. Множина від слова “банда” — злочинне угруповання, організована група осіб, яка здійснює протиправні дії (розбій, грабежі, вимагання тощо).

2. (переносне значення) Група людей, об’єднаних для спільної (часто ганебної, егоїстичної) діяльності; ватага.

3. (історичне, у західноукраїнських землях) Загони народних месників (опришків, гайдамаків), які боролися проти соціального чи національного гноблення.

1. Струнний музичний інструмент з круглим корпусом-резонатором, обтягнутим шкірою, та довгою грифовою частиною, на якому грають пальцями або медіатором; поширений у народній музиці Північної Америки, особливо в кантрі та блюграсі.

2. Рідкісне: застосування слова як власної назви (наприклад, прізвисько, кличка тварини, назва колективу).

Історичний та політичний термін, що позначає ідеологію, діяльність та рух українських націоналістів, пов’язаних з Організацією Українських Націоналістів (революційною) та Українською Повстанською Армією на чолі зі Степаном Бандерою, спрямовані на боротьбу за незалежність Української держави в першій половині та середині ХХ століття.

У пропагандистському вживанні (переважно радянського періоду та у сучасних антиукраїнських нарративах) — зневажливе позначення українського національно-визвольного руху, що ототожнювалося з “буржуазним націоналізмом”, “фашизмом” та “зрадою”.

У сучасному українському суспільстві — символ національно-визвольної боротьби, мужності та патріотизму, що використовується для вшанування борців за незалежність України.

1. Жінка, яка брала участь у національно-визвольному русі ОУН та УПА під проводом Степана Бандери, або яка підтримувала його ідеї.

2. Розмовна назва пісні «Червона калина» або іншої пісні патріотичного, національно-визвольного змісту, що стала символом опору.

3. Розмовна назва традиційного українського вінка зі стрічками, який набув значення національного символу, особливо під час Революції Гідності та російсько-української війни.

1. Учасник українського націоналістичного руху середини XX століття, прибічник ідей та член Організації українських націоналістів (бандерівського руху), який боровся за незалежність Української держави.

2. У широкому вжитку — учасник українського збройного підпілля, вояк Української повстанської армії (УПА) у період Другої світової війни та у повоєнні роки.

3. Переносно — людина, яка дотримується радикальних націоналістичних поглядів або є прихильником ідей українського національного визвольного руху.

1. Історичний термін: учасник національно-визвольного руху в Україні середини XX століття, прибічник Організації українських націоналістів (революційної) (ОУН(р)) під керівництвом Степана Бандери, член або симпатик Української повстанської армії (УПА).

2. Політичний термін (заст., перев. зневажл.): у радянській пропаганді — узагальнена назва для українських націоналістів, які боролися проти радянської влади, що вживалася з негативною оцінкою.

3. Сучасне вживання (переносне, часто зневажл. або полемічно): прізвисько, яке використовується для позначення прихильника української національної ідеї, особливо в контексті протистояння російській агресії; іноді вживається опонентами як ярлик.

1. Жінка, яка активно підтримувала або брала участь у русі за незалежність України, пов’язаному з діяльністю Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Української Повстанської Армії (УПА) під керівництвом Степана Бандери.

2. У розмовній мові — жінка, яка демонструє тверді національно-патріотичні погляди, принциповість і відданість Україні.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “бандероль”: невелика за розміром або вагою бандероль, часто з кореспонденцією, документами або дрібними предметами.

2. Розм. Невелика упаковка, пакет або конверт з чим-небудь, що відправляється поштою.

1. Невелика посилка, зазвичай з книгами, друкованими виданнями, документами або дрібними предметами, що відправляється поштою в спеціальній паперовій обгортці, конверті або коробці.

2. Паперова обгортка, конверт або спеціальна коробка для відправлення таких посилок поштою.

3. У філателії: спеціальна поштова відправка з художньо оформленими полями, на яких часто розміщуються ілюстрації, тексти чи марки, що випускається обмеженим тиражем на пам’ять про певну подію.