• каротолін

    Каротолін — лікарський засіб у формі олійного екстракту, що містить каротин (провітамін А) та використовується зовнішньо для лікування трофічних виразок, опіків, екземи та інших уражень шкіри для стимуляції процесів загоєння та епітелізації.

  • діббик

    1. У фольклорі та міфології слов’янських народів — злий дух, нечиста сила, що може вселятися в людей, викликаючи хвороби або неадекватну поведінку; часто асоціюється з істеричними припадками або приступами.

    2. У переносному значенні — про людину, яка поводиться нестримано, шалено, істерично або виявляє нездорову, нав’язливу пристрасть до чогось.

  • каротиноїди

    Каротиноїди — це група природних пігментів жовтого, оранжевого та червоного кольору, що містяться в рослинах, водоростях, бактеріях та деяких тваринах; вони виконують функції додаткових світлозбиральних пігментів у фотосинтезі та захищають клітини від пошкодження.

    Каротиноїди — це органічні сполуки класу терпеноїдів, до яких належать каротини (наприклад, бета-каротин) та ксантофіли (наприклад, лютеїн); в організмі людини та тварин деякі з них (провітаміни А) перетворюються на вітамін А.

  • діб

    1. (заст.) Дубовий ліс, діброва; також — ліс взагалі.

    2. (діал.) Міцна деревина, особливо дубова.

    3. (у складі власних назв) Назва окремих лісових масивів або місцевостей, наприклад, урочище Голодіб.

  • каротиноїд

    Каротиноїд — природний пігмент жовтого, оранжевого або червоного кольору, що міститься в рослинах, водоростях, бактеріях та тваринах; є похідним ізопрену та належить до групи тетратерпенів.

    Каротиноїд — будь-який представник великої групи органічних сполук (наприклад, бета-каротин, лікопін, лютеїн), які виконують функції антиоксидантів, провітамінів (перетворюються у вітамін А) та захищають клітини від пошкоджень.

  • діацетилметан

    Діацетилметан — синонімічна назва органічної сполуки пентан-2,4-діону, що є найпростішим представником β-дикетонів; безбарвна рідина з характерним запахом, що використовується в органічному синтезі та як хімічний реагент.

  • каротиноз

    Каротиноз — захворювання рослин, зумовлене порушенням синтезу каротину, що проявляється знебарвленням або пожелтінням листя.

    Каротиноз — стан організму людини або тварини, що характеризується надмірним накопиченням каротину (провітаміну А) в тканинах, особливо в шкірі, що призводить до її жовтувато-помаранчевого забарвлення (каротинодермія), часто через надлишкове споживання відповідних продуктів (наприклад, моркви).

  • діацетилен

    1. Ненасичена вуглеводнева сполука з двома потрійними зв’язками у молекулі, що має загальну формулу CₙH₂ₙ₋₆; найпростішим представником є бутадіїн (C₄H₂).

    2. Загальна назва для класу органічних сполук, у молекулах яких містяться дві ацетиленові (-C≡C-) групи.

  • каротинодермія

    Каротинодермія — стан шкіри, що виникає через надлишкове накопичення каротину (пігменту, що міститься в моркві, абрикосах, гарбузі тощо) в організмі, що проявляється жовтуватим забарвленням шкірних покривів, особливо на долонях, підошвах і в зоні носогубного трикутника.

  • каротиновий

    1. Який стосується каротину, містить каротин або має властивості, подібні до каротину.

    2. Який має помаранчево-жовтий колір, характерний для каротину.