• каритив

    Каритив — власна назва лікарського засобу, що містить діючу речовину карведилол; застосовується для лікування артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності та ішемічної хвороби серця.

  • каринтійський

    1. Стосунний до Каринтії — історичної області на півдні сучасної Австрії, або її населення.

    2. Стосунний до Каринтії — федеральної землі Австрії, її адміністративного устрою, культури чи географічних особливостей.

    3. Стосунний до словенського регіону Корушка (словен. Koroška), історично пов’язаного з Каринтією, або до його корінного населення — каринтійських словенців.

  • діапауза

    1. У біології — стан тимчасової призупинки розвитку, глибокого спокою або різкого уповільнення життєвих процесів у організмі, що виникає як пристосування для переживання несприятливих умов (наприклад, сезонних — зими, посухи).

    2. У медицині — тимчасова зупинка або перерва в перебігу захворювання, у функціонуванні органу (наприклад, діапауза дихання).

  • карина

    1. Жіноче особове ім’я латинського походження (лат. Carina), що вживається в українській мові.

    2. (Астрономія) Сузір’я південної півкулі неба, частина колишнього великого сузір’я Корабель Арго.

    3. (Геологія) Різновид вулканічного кратера, що має видовжену, подовжену форму.

    4. (Ботаніка) Нижня, часто човноподібна пелюстка у квітці рослин родини бобових, що захищає репродуктивні органи; також називається “ковпачком”.

  • діапазонність

    1. Властивість або характеристика чогось, що охоплює широкий спектр, різноманітність аспектів, можливостей або варіацій у певних межах.

    2. У техніці та науці — здатність пристрою, системи або явища функціонувати, вимірювати або проявлятися в певних межах (наприклад, частотних, амплітудних, діапазоні значень).

    3. У мистецтві (переважно музиці та вокалі) — обсяг, широта звукових можливостей інструменту або голосу; здатність охоплювати низькі, середні та високі тони, частоти.

  • карильйон

    1. Музичний інструмент, що складається з набору дзвонів (зазвичай від 23 до 77), настроєних за хроматичним звукорядом, та механічного або клавішного пристрою для гри на них; встановлюється на дзвіницях, ратушах, вежах.

    2. Механічний годинник з дзвінковим пристроєм, що автоматично відтворює мелодії на наборі дзвонів у певний час.

    3. Мелодія, що виконується дзвонами такого інструменту.

  • діапазон

    1. Область, межа між найнижчим і найвищим значенням, коливаються межі чого-небудь (наприклад, звуків, коливань, хвиль, температур тощо).

    2. Різниця між найнижчою та найвищою межею, в межах якої щось змінюється або може змінюватися.

    3. Сукупність можливостей, властивостей, явищ або предметів, що охоплюються яким-небудь засобом, пристроєм або сферою діяльності.

    4. У музиці: обсяг звуків від найнижчого до найвищого, які може взяти голос або музичний інструмент; те саме, що тесітура.

    5. У радіотехніці: смуга частот, в межах якої працює радіоприймач або радіопередавач.

  • карикатурність

    Властивість або якість того, що є карикатурою; навмисне спотворене, гротескне зображення когось або чогось, що виділяє та перебільшує характерні риси з метою створення комічного або сатиричного ефекту.

    Характер образів, явищ, вчинків тощо, що своєю надмірністю, невідповідністю нормі або навмисним спотворенням нагадують карикатуру; гротескність, пародійність.

  • діантрон

    Діантрон — власна назва літературного преміального фонду та однойменної премії в Україні, заснованих 2017 року для підтримки сучасних авторів, які пишуть українською мовою.

    Діантрон — у техніці: тип електронної лампи (вакуумного діода) з оксидним катодом, що має подвійний анод; застосовувався переважно як детектор у радіоприймачах.

  • карикатурно

    1. У спосіб, властивий карикатурі; надмірно спрощено, гротескно, з навмисним перебільшенням характерних рис для створення комічного або сатиричного ефекту.

    2. У спосіб, що нагадує карикатуру; так, що виглядає безглуздо, невідповідно або сміховинно через явне спотворення, перебільшення або вульгаризацію.