• діадох

    1. У Стародавній Греції та Македонії — титул намісника області або сатрапа.

    2. (Іст.) Полководець Александра Македонського, який після його смерті (323 р. до н. е.) став правителем однієї з частин його імперії; більшість діадохів згодом проголосили себе царями.

    3. (Перен., книжн.) Послідовник, переймач ідей, справи або спадкоємець керівництва (перев. у науці, мистецтві, політиці).

  • кардокс

    Кардокс — власна назва системи для пожежогасіння, що ґрунтується на використанні вуглекислого газу (CO₂), який зберігається у рідкому стані в сталевих балонах під високим тиском.

    Кардокс — зареєстрована торгова марка або бренд вогнегасників та стаціонарних систем пожежогасіння, що використовують рідку вуглекислоту.

  • діадократія

    Історичний термін для позначення державно-політичного устрою, що виник після розпаду імперії Олександра Македонського, коли влада належала його колишнім воєначальникам (діадохам) та їхнім нащадкам (епігонам), які правили окремими частинами імперії як спадковими монархіями (наприклад, Селевкідів, Птолемеїв, Антігонідів).

  • кардовий

    1. Пов’язаний із кардочесанням — технологічним процесом обробки волокнистих матеріалів (наприклад, вовни, бавовни) для розчісування та часткового вирівнювання волокон перед прядінням за допомогою спеціальних машин — кард.

    2. Призначений для кардочесання або отриманий в результаті цього процесу (наприклад, кардова машина, кардова стрічка).

  • діадик

    1. (істор.) Посадовець у Візантійській імперії, який відповідав за організацію та проведення іподромних змагань, переважно колісничних перегонів.

    2. (істор., перен.) Особа, що виконувала функції судді або арбітра на публічних змаганнях, зборах; розпорядник.

  • кардо

    1. (текстильна промисловість) Гребінь з металевими голками на чесальній машині, призначений для розчісування та вирівнювання волокон вовни, бавовни тощо у прядильному виробництві.

    2. (історичне) Податок, який сплачувало населення Речі Посполитої, зокрема українських земель, у XVII–XVIII століттях, зазвичай з диму (двору) або душі.

  • кардний

    1. Стосовний до кардів (кардної системи), пов’язаний з обробкою даних за допомогою перфокарт.

    2. Призначений для роботи з перфокартами, що використовується в обчислювальних або інформаційних системах на їх основі (наприклад, кардний перфоратор, кардний читач).

  • діадема

    1. Дорогоцінний жіночий головний убір, схожий на вінок або невелику корону, який носили в античні часи як символ влади або високого становища, а пізніше — як прикрасу.

    2. У сучасному вжитку — розкішна прикрава для волосся у вигляді обруча, часто прикрашеного коштовним камінням, яку одягають на особливі випадки.

    3. У переносному значенні — символ верховної влади, високого сану або перемоги (застаріле).

  • кардифон

    Кардифон — власна назва українського виробника мобільних телефонів та іншої електронної техніки, що функціонував у 2000-х роках.

    Кардифон — загальна назва мобільних телефонів, вироблених компанією «Кардифон», які часто відрізнялись доступною ціною, двома SIM-картами та специфічним дизайном.

  • діада

    1. У філософії, зокрема в піфагорійській школі та вченні Платона — первинна, основоположна двійка, протилежна пара (наприклад, одне й багато, обмежене й необмежене), що вважалася початком усіх речей і чисел.

    2. У соціології та соціальній психології — найпростіша форма соціальної групи, що складається з двох осіб, пов’язаних взаємними стосунками (наприклад, подружня пара, два друга).

    3. У хімії — двохвалентний атом, іон або радикал; елемент, здатний утворювати два хімічні зв’язки.

    4. У біології та генетиці — пара гомологічних хромосом, що утворюється під час кон’югації в профазі першого мейотичного поділу.

    5. У музиці — інтервал у дві секунди; послідовність двох сусідніх ступенів звукоряду.