кардо

1. (текстильна промисловість) Гребінь з металевими голками на чесальній машині, призначений для розчісування та вирівнювання волокон вовни, бавовни тощо у прядильному виробництві.

2. (історичне) Податок, який сплачувало населення Речі Посполитої, зокрема українських земель, у XVII–XVIII століттях, зазвичай з диму (двору) або душі.

Приклади вживання

Приклад 1:
— ледве промовив Кардо. Кайдаш, блідий, з темними блискучими очима, знову кинувся на Карпа.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: іменник (однина) |