діадократія

[diɑdokrɑtijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Історія) –

    Історичний термін для позначення державно-політичного устрою, що виник після розпаду імперії Олександра Македонського, коли влада належала його колишнім воєначальникам (діадохам) та їхнім нащадкам (епігонам), які правили окремими частинами імперії як спадковими монархіями (наприклад, Селевкідів, Птолемеїв, Антігонідів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. діадократія, р. діадократії, д. діадократії, з. діадократію, о. діадократією, м. діадократії, к. діадократіє

Більше записів