1. Який має надзвичайно яскраве, інтенсивне світло, що заважає бачити, сприймати зір; такий, що сліпить.
2. Переносно: який викликає захоплення, подив, здивування своєю красою, величчю, вражаючою силою або ефектністю.
-
засліплюватися
1. Втрачати здатність бачити, ставати сліпим (тимчасово або постійно) від потужного світла, ушкодження, хвороби тощо.
2. Перен. Піддаватися сильному впливу чогось, що перешкоджає об’єктивному сприйняттю, розсудливості; втрачати здатність правильно оцінювати дійсність через захоплення, пристрасть, ілюзії.
3. Діал. Сильно блищачи, сяяти, випромінювати яскраве світло.
-
засліплювати
1. Позбавляти зору, робити сліпим (у прямому значенні).
2. Сильним світлом утрудняти або позбавляти можливості бачити, робити так, що важко розпізнати щось через надмірне освітлення.
3. Перен. Впливати на когось так, щоб він втратив здатність правильно оцінювати дійсність, розсудливо мислити; приголомшувати, вражати (наприклад, блиском, пишнотою, успіхом).
4. Техн. Заповнювати, закупорювати (пори, щілини тощо), роблячи непроникним.
-
засліплювання
1. Дія за значенням дієслова “засліплювати” — позбавлення зору, здатності бачити, часто тимчасове, через вплив яскравого світла або інших факторів.
2. (переносне значення) Психологічний вплив, який призводить до втрати здатності критично мислити, об’єктивно оцінювати реальність через сильні емоції, ілюзії або нав’язані ідеї.
3. (військова справа, техніка) Використання засобів (наприклад, яскравих спалахів, лазерних променів) для виведення з ладу оптичних приладів противника або тимчасового позбавлення зору особового складу.
-
засліплюваний
1. Такий, що піддається впливу, який перешкоджає об’єктивному сприйняттю або оцінці чогось, позбавляє розсудливості (переносне значення).
2. Такий, якого навмисно вводять в оману, обманюють, сліплять чимось (переносне значення).
3. Такий, що тимчасово позбавлений зору або можливості бачити через дію яскравого світла, блиску (пряме значення).
-
засліпленість
1. Стан, коли хтось не бачить або погано бачить через надмірно яскраве світло, що потрапляє в очі; тимчасова втрата зору від сліпучого впливу.
2. Переносно: стан психічного чи емоційного сп’яніння, захоплення, при якому людина втрачає здатність реально оцінювати ситуацію, об’єкт почуттів або власні вчинки; необачність, викликана сильним захопленням, пристрастю або ілюзіями.
-
засліплення
1. Дія за значенням дієслова “засліпити” — позбавлення зору або тимчасове порушення зорового сприйняття через вплив надмірно яскравого світла, що призводить до відчуття блиску та неможливості бачити.
2. Медичний стан, патологічне порушення зору, спричинене пошкодженням світлочутливих елементів сітківки ока (наприклад, сонячне засліплення, снігова сліпота).
3. Переносно — сильне душевне захоплення, пристрасть або упередженість, які перешкоджають об’єктивному сприйняттю, розсудливості та критичному мисленню.
4. Військова тактика або технічний прийом: використання яскравого світла (прожекторів, лазерів) для дезорієнтації противника та тимчасового позбавлення його зорового контролю за ситуацією.
-
засліплений
1. Той, що втратив зір або здатність бачити; осліплений.
2. Переносно: той, хто не бачить або не хоче бачити очевидного, керується сильними почуттями (кохання, ненависті, віри тощо), що заважають об’єктивному сприйняттю; обдурений, захоплений чимось.
3. Техн., спец.: той, що має конструктивну особливість, що перешкоджає прямому огляду або проходу світла (наприклад, про засліплену браму, засліплене вікно).
-
засліпитися
1. Втратити здатність бачити, стати сліпим (тимчасово або постійно) внаслідок потрапляння в очі чогось дуже яскравого, опіку, поранення тощо.
2. Перен. Піддатися сильному враженню від чогось блискучого, принадного, втратити здатність реально оцінювати щось через захоплення, заздрість тощо.
3. Розм. Надзвичайно сильно здивуватися, вразитися чимось.
-
засліпити
1. Позбавити зору або тимчасово позбавити здатності бачити через надмірно яскраве світло, що діє на очі.
2. Перен. Вразити, приголомшити своєю красою, блиском, величчю або іншою яскравою якістю.
3. Перен. Позбавити розсудливості, здатності правильно оцінювати дійсність, обдуривши чимось привабливим, спокусливим.