1. Стан, коли хтось не бачить або погано бачить через надмірно яскраве світло, що потрапляє в очі; тимчасова втрата зору від сліпучого впливу.
2. Переносно: стан психічного чи емоційного сп’яніння, захоплення, при якому людина втрачає здатність реально оцінювати ситуацію, об’єкт почуттів або власні вчинки; необачність, викликана сильним захопленням, пристрастю або ілюзіями.