засліплення

1. Дія за значенням дієслова “засліпити” — позбавлення зору або тимчасове порушення зорового сприйняття через вплив надмірно яскравого світла, що призводить до відчуття блиску та неможливості бачити.

2. Медичний стан, патологічне порушення зору, спричинене пошкодженням світлочутливих елементів сітківки ока (наприклад, сонячне засліплення, снігова сліпота).

3. Переносно — сильне душевне захоплення, пристрасть або упередженість, які перешкоджають об’єктивному сприйняттю, розсудливості та критичному мисленню.

4. Військова тактика або технічний прийом: використання яскравого світла (прожекторів, лазерів) для дезорієнтації противника та тимчасового позбавлення його зорового контролю за ситуацією.

Приклади вживання

Приклад 1:
«Розробка» в щоденнику життєво важливої теми — теми Тичини, його еволюції від раннього, геніального, до офіціозного, безумовно, засвідчує засліплення поетом у загальному річищі того ідейного гіпнозу, під яким перебувала (за Тичининою формулою, «що має бути — мусить»…): «Пішов угору і заговорив. Недавно надрукував уривок з поеми „Сковорода“ — зовсім „Борис Годунов“!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |