засліплений
[zɑsliplɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Той, що втратив зір або здатність бачити; осліплений.
-
Переносно: той, хто не бачить або не хоче бачити очевидного, керується сильними почуттями (кохання, ненависті, віри тощо), що заважають об’єктивному сприйняттю; обдурений, захоплений чимось.
-
Техн., спец.: той, що має конструктивну особливість, що перешкоджає прямому огляду або проходу світла (наприклад, про засліплену браму, засліплене вікно).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. засліплений, р. засліпленого, д. засліпленому, з. засліпленого, о. засліпленим, м. засліпленім