1. (діал.) Забруднити, зробити брудним, особливо в’язкою або липкою речовиною.
2. (перен., діал.) Заплутати, ускладнити справу або ситуацію; втягнути у неприємності.
-
засльозитися
Покритися сльозами, стати мокрим від сльоз; заплакати.
-
засльозити
1. Покрити сльозами, зробити вологим від сліз (про очі).
2. Викликати появу сліз, спричинити сльозотечу.
-
засльозений
1. Який має сльози на очах, зі сльозами; заплаканий.
2. Перен. Насичений смутком, жалем; сумний, тужливий.
-
заслухуватися
1. Уважно, з насолодою слухати когось або щось, повністю віддаючись сприйняттю звуків, музики, мови.
2. Затримуватися, засиджуватися десь, надто довго слухаючи когось або щось.
-
заслухувати
1. Уважно, зосереджено слухати когось або щось, віддаючись сприйняттю звуків, мови, музики тощо.
2. (У пасивному стані, част. заслуханий) Бути глибоко захопленим, зворушеним почутим; відчувати насолоду від слухання.
-
заслуховуватися
1. Уважно, з захопленням слухати когось або щось, повністю віддаючись сприйняттю звуків, мови, музики тощо.
2. Затримуватися, засиджуватися десь через захоплене слухання.
-
заслуховувати
1. Уважно слухати когось або щось, віддаючи повну увагу промові, доповіді, музичному твору тощо.
2. Офіційно вислуховувати на засіданні, слуханнях (доповідь, звіт, пропозицію) з метою обговорення та подальшого прийняття рішення.
3. (У пасивному стані: заслуховуватися) Захоплено, тривало слухати когось або щось, віддаватися враженню від почутого.
-
заслуховування
1. Процес отримання інформації шляхом уважного слухання когось або чогось; уважне сприйняття на слух.
2. (Юридичний, офіційний термін) Стадія судового чи адміністративного процесу, під час якої розглядається суть справи, заслуховуються свідки, експерти, сторони, вивчаються докази та матеріали.
3. (Парламентська процедура) Обговорення, розгляд питання на засіданні представницького органу (наприклад, парламенту) перед прийняттям рішення.
-
заслуховуваний
1. Про людину, яку заслуховують (допитують, вислуховують) у певному офіційному порядку, зокрема у суді, слідчих органах тощо.
2. Про документ, доповідь, проект тощо, які розглядаються, обговорюються на засіданні колегіального органу (наприклад, парламенту, комісії) і щодо яких відбувається слухання.