1. Який має сльози на очах, зі сльозами; заплаканий.
2. Перен. Насичений смутком, жалем; сумний, тужливий.
засльозений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який має сльози на очах, зі сльозами; заплаканий.
2. Перен. Насичений смутком, жалем; сумний, тужливий.
Відсутні