1. Стати смаглим, набути смаглого кольору шкіри від тривалого перебування на сонці.
2. (Переносно) Стати витривалим, загартованим, звиклим до труднощів, несприятливих умов.
-
засмагліти
1. Стати смаглим, набути смаглого кольору шкіри під впливом сонця, вітру тощо.
2. (переносно) Стати темнішим, набути насиченого, наче посмаженого сонцем, відтінку (про предмети, поверхні).
-
засмаглість
1. Властивість за предметом або явищем, що позначається прикметником “засмаглий”; стан, коли щось або хтось має темний, навіть смуглявий колір шкіри від тривалого перебування на сонці або під впливом іншого джерела ультрафіолетового випромінювання.
2. Темний, смуглявий колір шкіри, набутій внаслідок засмаги; сама засмага.
-
засмаглий
1. Який набув смаглявого відтінку шкіри від тривалого перебування на сонці; обвітрений, почорнілий від сонця.
2. (переносно) Який має темний, насичений колір, схожий на загорілу шкіру; смаглявий.
-
засмагатися
1. Піддаватися впливу сонячних променів (або штучного ультрафіолетового випромінювання) з метою набуття засмаги, темнішого відтінку шкіри.
2. (переносне значення) Довго перебувати на сонці, грітися під сонячними променями.
-
засмагати
1. (док. засмагти) Ставати смаглим, відчувати сильну спрагу; висохнути від спеки.
2. (док. засмагти) Про рослини: в’янути, сохнути від сонячного спекання або нестачі вологи.
3. (док. засмажити) Підсмажувати зверху, трохи обсмажувати; підрум’янювати на вогні, на сонці.
-
засмага
Темний відтінок шкіри, що виникає внаслідок тривалого впливу сонячних променів або штучного ультрафіолетового опромінення.
Стан загорілої шкіри, що є результатом такого впливу.
-
засліпокишковий
1. Який стосується засліпокишкової залози (апендикса) або сліпої кишки.
2. Який розташований біля сліпої кишки.
-
засліплятися
1. Втрачати здатність бачити від різкого, надто яскравого світла; тимчасово сліпнути.
2. Перен. Піддаватися сильному враженню від чогось блискучого, вражаючого, втрачаючи здатність трезво оцінювати дійсність.
3. Рідк. Покриватися чимось, що заважає бачити; ставати засліпленим (наприклад, про скло).
-
засліпляти
1. Позбавляти здатності бачити, роблячи сліпим, або тимчасово позбавляти зору через надто яскраве світло, блиск.
2. Перен. Позбавляти здатності правильно оцінювати, розуміти щось, вводити в оману; приголомшувати, вражати (часто про яскраві враження, успіх тощо).