Словник Української Мови
Буква
1. Позбавити зору або тимчасово позбавити здатності бачити через надмірно яскраве світло, що діє на очі.
2. Перен. Вразити, приголомшити своєю красою, блиском, величчю або іншою яскравою якістю.
3. Перен. Позбавити розсудливості, здатності правильно оцінювати дійсність, обдуривши чимось привабливим, спокусливим.
Приклад 1:
Князь Єремія по своїй природженій вдачі не любив розкоші, не любив пишноти, але на своєму весіллі показав усе своє незліченне багатство, щоб підійти під смак попсованим магнатам і заломити, засліпити й забити їх своїм багатством. За каретою молодої тягся довгий поїзд магнатів у дорогих каретах: їхав Замойський з жінками Чарторийських, далі їхали Чарторийські, князі Збаражські, Воронецькі, Корецькі, князі Острожські, родичі Гризельдиної матері, котра була дочка князя Олександра Острожського, волинського воєводи.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”