Словник Української Мови
1. Стосовний до концептуалізму як напряму в мистецтві, що використовує ідею (концепт) як основну мету твору, часто втілюючи її за допомогою мінімалістичних форм, текстів, схем або об’єктів.
2. Стосовний до концептуалізму як філософської течії, що розглядає універсалії (загальні поняття) як ментальні конструкції (концепти), що існують лише в розумі.
1. Представник концептуалізму — напряму в середньовічній філософії, що вважав універсалії (загальні поняття) не реальними сутностями, а ментальними конструкціями (концептами), що виникають в інтелекті при пізнанні схожих між собою предметів.
2. Послідовник або творець концептуального мистецтва (концептуалізму) — авангардного напряму в мистецтві XX століття, де першорядне значення надається не фізичному виконанню об’єкта, а ідеї (концепту), що стоїть за ним.
3. Людина, яка працює з концептами, створює базові ідеї та принципи в певній галузі (наприклад, у маркетингу, дизайні, мистецтві); автор концепцій.
1. Філософська течія в середньовічній схоластиці, що вважала універсалії (загальні поняття) не реальними сутностями, а ментальними конструкціями (концептами), що виникають в інтелекті при пізнанні схожих між собою окремих предметів.
2. Напрям у сучасному мистецтві (концептуальне мистецтво), в якому головну роль відіграє не матеріальний витвір, а ідея (концепт) або інтелектуальне повідомлення автора, що часто реалізується у вигляді текстів, схем, фотодокументації, перформансів.
1. Процес формування концептів (складних ментальних утворень, що об’єднують знання, уявлення та ціннісне ставлення до певного явища) у свідомості людини як результат пізнання та осмислення дійсності.
2. У філософії та науці — побудова концептуальної моделі, теоретичного уявлення про об’єкт дослідження шляхом виокремлення його суттєвих ознак, зв’язків і структури.
3. У лінгвістиці (когнітивній семантиці) — ментальна діяльність зі структурування інформації та досвіду в певні цілісні уявлення (концепти), які потім знаходять мовне втілення в лексиці, граматиці та мовленнєвих актах.
1. Абстрактна властивість, яка полягає у наявності чіткої, продуманої, системної концепції (ідейної основи, задуму) у чомусь; ідейна цілісність, теоретична обґрунтованість.
2. У мистецтві, літературі та гуманітарних науках — домінування ідейного задуму, теоретичної схеми або інтелектуальної конструкції над чуттєвим сприйняттям або емоційним змістом; орієнтація на інтелектуальне осмислення.
3. У філософії та теорії пізнання — властивість мислення, що полягає у здатності формувати та оперувати абстрактними поняттями (концептами), підносячись над конкретними явищами до рівня узагальнених ідей.
1. (у мистецтві) такий, що поєднує концептуальний підхід (акцент на ідеї, а не на матеріальній формі) з симультанним (одночасним) сприйняттям різних просторових ракурсів або часових планів у єдиному зображенні.
2. (у літературознавстві та мистецтві) властивий концептуально-симультанному методу творчості, за якого художній твір будується як система взаємопов’язаних образів, символів або текстових фрагментів, що одночасно (симультанно) присутні в свідомості автора та сприймаються читачем/глядачем як єдине ціле.
1. У спосіб, що стосується концепції, тобто системи поглядів, основної ідеї чи задуму; з точки зору загального замислу або теоретичного підґрунтя.
2. На основі чіткої, продуманої та цілісної концепції; системно та послідовно, з урахуванням усіх ключових принципів і зв’язків.
3. У значенні “принципово”, “фундаментально”, коли мова йде про відмінність у самих основах, підходах або ідеях.
1. Пов’язаний із концепцією, тобто певною системою поглядів, основним задумом або творчим принципом; що виражає чітку ідею або задум.
2. (У мистецтві, літературі, науці) Такий, що ґрунтується на чіткій, часто інтелектуальній або абстрактній ідеї, яка є основою твору, дослідження чи напрямку; що має глибинний задум, а не лише формальне втілення.
3. (У логіці та філософії) Стосований до концепту як форми мислення, що відображає суттєві ознаки предмета чи явища; понятійний.
Концептакул — власна назва українського видавництва, заснованого у 2017 році, що спеціалізується на виданні сучасної художньої, нон-фікшн та дитячої літератури, а також на створенні авторських дизайнерських щоденників та планерів.
Концептакул — власна назва однойменного видавничого дому, відомого також своїми культурними та освітніми проєктами, спрямованими на популяризацію читання та розвиток креативного мислення.
1. Складне, багатогранне поняття, ідея або уявлення, що є основою для розуміння, пояснення чи моделювання якогось явища, часто у філософії, культурології, мистецтві або науці.
2. У лінгвістиці (когнітивній семантиці) — базова одиниця мислення та ментальних репрезентацій, що відображає знання та досвід людини і стоїть за мовними знаками (словами).
3. Загальний задум, основна творча ідея художнього, архітектурного, дизайнерського або іншого проекту, що визначає його сутність і спрямованість.