1. Абстрактна властивість, яка полягає у наявності чіткої, продуманої, системної концепції (ідейної основи, задуму) у чомусь; ідейна цілісність, теоретична обґрунтованість.
2. У мистецтві, літературі та гуманітарних науках — домінування ідейного задуму, теоретичної схеми або інтелектуальної конструкції над чуттєвим сприйняттям або емоційним змістом; орієнтація на інтелектуальне осмислення.
3. У філософії та теорії пізнання — властивість мислення, що полягає у здатності формувати та оперувати абстрактними поняттями (концептами), підносячись над конкретними явищами до рівня узагальнених ідей.