концептуальність

[kont͡sɛptuɑlʲnistʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Філософія) –

    Абстрактна властивість, яка полягає у наявності чіткої, продуманої, системної концепції (ідейної основи, задуму) у чомусь; ідейна цілісність, теоретична обґрунтованість.

  2. (Мистецтво) –

    У мистецтві, літературі та гуманітарних науках — домінування ідейного задуму, теоретичної схеми або інтелектуальної конструкції над чуттєвим сприйняттям або емоційним змістом; орієнтація на інтелектуальне осмислення.

  3. (Філософія) –

    У філософії та теорії пізнання — властивість мислення, що полягає у здатності формувати та оперувати абстрактними поняттями (концептами), підносячись над конкретними явищами до рівня узагальнених ідей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. концептуальність, р. концептуальності, д. концептуальності, з. концептуальність, о. концептуальністю, м. концептуальності, к. концептуальносте

Більше записів