1. Процес формування концептів (складних ментальних утворень, що об’єднують знання, уявлення та ціннісне ставлення до певного явища) у свідомості людини як результат пізнання та осмислення дійсності.
2. У філософії та науці — побудова концептуальної моделі, теоретичного уявлення про об’єкт дослідження шляхом виокремлення його суттєвих ознак, зв’язків і структури.
3. У лінгвістиці (когнітивній семантиці) — ментальна діяльність зі структурування інформації та досвіду в певні цілісні уявлення (концепти), які потім знаходять мовне втілення в лексиці, граматиці та мовленнєвих актах.