Значення
- (Психологія) –
Процес формування концептів (складних ментальних утворень, що об’єднують знання, уявлення та ціннісне ставлення до певного явища) у свідомості людини як результат пізнання та осмислення дійсності.
- (Філософія) –
У філософії та науці — побудова концептуальної моделі, теоретичного уявлення про об’єкт дослідження шляхом виокремлення його суттєвих ознак, зв’язків і структури.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці (когнітивній семантиці) — ментальна діяльність зі структурування інформації та досвіду в певні цілісні уявлення (концепти), які потім знаходять мовне втілення в лексиці, граматиці та мовленнєвих актах.
Правопис та відмінювання
н. концептуалізація, р. концептуалізації, д. концептуалізації, з. концептуалізацію, о. концептуалізацією, м. концептуалізації, к. концептуалізаціє