1. (у мистецтві) такий, що поєднує концептуальний підхід (акцент на ідеї, а не на матеріальній формі) з симультанним (одночасним) сприйняттям різних просторових ракурсів або часових планів у єдиному зображенні.
2. (у літературознавстві та мистецтві) властивий концептуально-симультанному методу творчості, за якого художній твір будується як система взаємопов’язаних образів, символів або текстових фрагментів, що одночасно (симультанно) присутні в свідомості автора та сприймаються читачем/глядачем як єдине ціле.