• концентризм

    Концентризм — власна назва літературної течії та групи українських модерністів (початку XX ст., зокрема у Львові), представники якої (Микола Яремко, Богдан-Ігор Антонич та ін.) прагнули до образної ємності, ущільненості та концентрації художнього слова.

    Концентризм — художній принцип або стильова риса, заснована на максимальній семантичній та образній концентрації, стислості й ущільненості художнього мовлення.

  • концентри

    1. Власна назва серії науково-фантастичних романів українського письменника Валерія Шевчука, опублікованих у 2000-х роках, де розповідається про подорожі крізь час та паралельні світи.

    2. У техніці та хімії — множина від слова “концентрат”: продукти, речовини або матеріали, що отримані шляхом видалення зайвих складових (наприклад, вологи) із сировини з метою підвищення вмісту корисних компонентів та зменшення обсягу (наприклад, фруктові концентри, рудні концентри).

  • концентрація

    1. Дія за значенням концентрувати та результат такої дії; зосередження, накопичення чого-небудь в одному місці або навколо одного центру.

    2. Величина, що виражає відношення кількості розчиненої речовини до кількості розчину або розчинника; вміст певного компонента в суміші.

    3. Ступінь зосередженості, інтенсивності, напруженості чого-небудь (уваги, думок, сил тощо).

    4. Економічний процес зосередження виробництва та капіталу в руках все меншої кількості великих підприємств або осіб.

  • концентраційний

    1. Який стосується концентрації (зосередження) чого-небудь у певному місці або стані; властивий концентрації.

    2. Який стосується концентрації (густоти, насиченості) речовини в розчині або суміші.

    3. (У словосполученнях) Який стосується спеціального табіру для ув’язнення та ізоляції політичних противників, військовополонених, громадян ворожої держави тощо (наприклад, концентраційний табір).

  • концентратор

    1. Пристрій або технічна система для зосередження, накопичення чи посилення чого-небудь (наприклад, енергії, речовини, сигналу).

    2. У комп’ютерних мережах — центральний пристрій для об’єднання окремих підключень у спільну мережу, що передає отримані дані на всі порти (хаб).

    3. Підприємство, організація або місце, де зосереджуються певні ресурси, види діяльності, транспортні потоки тощо (наприклад, транспортний, бізнес-концентратор).

    4. У хімії та металургії — апарат для збагачення корисних копалин шляхом розділення суміші на складові частини.

  • концентратомір

    Концентратомір — прилад для вимірювання концентрації речовини в розчині, суспензії або газі, що зазвичай працює на принципі визначення оптичної густини, електропровідності, густини чи іншої фізичної характеристики середовища.

    Концентратомір — торговельна марка або тип конкретного виробничого обладнання (наприклад, для контролю концентрації розчинів у промисловості).

  • концентратний

    1. Який стосується концентрату, призначений для його виробництва або обробки.

    2. Який має властивості концентрату, тобто є згущеним, сконцентрованим продуктом, що потребує подальшого розведення.

    3. (у спеціальних галузях) Стосуючийся технологічного процеву збагачення корисних копалин, у якому отримують концентрат.

  • концентративний

    1. (у лінгвістиці) Такий, що стосується концентрації — зосередження уваги на певному об’єкті або дії; що виражає цю зосередженість.

    2. (у психології, педагогіці) Пов’язаний зі здатністю до концентрації уваги; спрямований на її розвиток.

  • концентрат

    1. Продукт, одержаний шляхом видалення води або інших рідких компонентів з якоїсь речовини, що призводить до збільшення концентрації сухих речовин; концентрована форма чогось (наприклад, фруктовий концентрат, концентрат соку).

    2. Концентрована суміш, концентрований корм для тварин, що містить підвищену кількість поживних речовин, вітамінів та мікроелементів.

    3. У техніці та промисловості — продукт збагачення корисних копалин, у якому вміст цінного компонента значно вищий, ніж у вихідній руді (наприклад, залізорудний концентрат, мідний концентрат).

    4. У військовій справі — скупчення, зосередження військ, техніки або сил противника на певній ділянці.

    5. Переносно — втілення, найяскравіший вияв якої-небудь якості, ідеї або явища (наприклад, концентрат мудрості, концентрат зла).

  • концентр

    1. Військовий табір для утримання військовополонених або цивільних осіб, зазвичай в умовах суворої ізоляції та обмеження свобод; концентраційний табір.

    2. (переносно) Місце, організація або ситуація, де панують суворі, пригнічуючі порядки, схожі на ті, що існують у в’язниці або таборі.