Значення
- (Лінгвістика) –
(у лінгвістиці) Такий, що стосується концентрації — зосередження уваги на певному об’єкті або дії; що виражає цю зосередженість.
- (Психологія) –
(у психології, педагогіці) Пов’язаний зі здатністю до концентрації уваги; спрямований на її розвиток.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. концентративний, р. концентративного, д. концентративному, з. концентративний, о. концентративним, м. концентративнім, к. концентративний