концентрат

[kont͡sɛntrɑt] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Хімія) –

    Продукт, одержаний шляхом видалення води або інших рідких компонентів з якоїсь речовини, що призводить до збільшення концентрації сухих речовин; концентрована форма чогось (наприклад, фруктовий концентрат, концентрат соку).

  2. (Зоологія) –

    Концентрована суміш, концентрований корм для тварин, що містить підвищену кількість поживних речовин, вітамінів та мікроелементів.

  3. (Техніка) –

    У техніці та промисловості — продукт збагачення корисних копалин, у якому вміст цінного компонента значно вищий, ніж у вихідній руді (наприклад, залізорудний концентрат, мідний концентрат).

  4. (Військова справа) –

    У військовій справі — скупчення, зосередження військ, техніки або сил противника на певній ділянці.

  5. (Література) –

    Переносно — втілення, найяскравіший вияв якої-небудь якості, ідеї або явища (наприклад, концентрат мудрості, концентрат зла).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. концентрат, р. концентрату, д. концентратові, з. концентрат, о. концентратом, м. концентраті, к. концентрате

Походження слова (Етимологія)

Слово «концентрат» походить від латинського дієслова concentrare, що означає «зосереджувати, скупчувати». Воно утворилося з префікса con- (разом) та кореня centrum (центр). Спочатку вживалося в хімії для позначення речовини, з якої видалено зайву рідину, а згодом набуло ширшого значення — продукт, що містить високу частку корисних речовин. В українській мові слово засвоєне через західноєвропейські мови, зокрема з німецької або французької.
Споріднені слова:екстракт, суміш, розчин

Більше записів