концентрація

[kont͡sɛntrɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Хімія) –

    Дія за значенням концентрувати та результат такої дії; зосередження, накопичення чого-небудь в одному місці або навколо одного центру.

  2. (Хімія) –

    Величина, що виражає відношення кількості розчиненої речовини до кількості розчину або розчинника; вміст певного компонента в суміші.

  3. (Психологія) –

    Ступінь зосередженості, інтенсивності, напруженості чого-небудь (уваги, думок, сил тощо).

  4. (Економіка) –

    Економічний процес зосередження виробництва та капіталу в руках все меншої кількості великих підприємств або осіб.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. концентрація, р. концентрації, д. концентрації, з. концентрацію, о. концентрацією, м. концентрації, к. концентраціє

Більше записів