Словник Української Мови
1. Покривати поверхню чогось малюнком, фарбою або іншим кольоровим матеріалом; розмальовувати.
2. Закривати, приховувати щось, наносячи поверх шару фарби, крейди тощо; зафарбовувати.
3. Перен. Свідомо уявляти, представляти собі щось у привабливому, перебільшено доброму вигляді; ідеалізувати.
1. Дія за значенням дієслова “замальовувати” — покриття поверхні фарбою, кольором або малюнком; нанесення малюнка, що закриває, перекриває щось.
2. Результат такої дії — те, що намальоване поверх чогось, щоб закрити, приховати або виправити.
3. У художній практиці — попередній, ескізний нарис, легкий намір форми або композиції на полотні чи папері.
Такий, що може бути замальований, покритий малюнками або фарбою.
Такий, що призначений для замальовування (наприклад, про малюнок, контур, розмальовку).
У переносному значенні: такий, що може бути прихований, затушований, відведений убік (про думки, спогади тощо).
1. Дія за значенням дієслова “замальовувати” — покриття поверхні фарбою, барвником або іншим кольоровим матеріалом; нанесення кольору на щось.
2. Попередній, швидкий нарис або ескіз, виконаний для закріплення основної композиції, ідеї, кольорових сполучень перед створенням основного художнього твору.
3. У графіці та живописі — початковий, часто схематичний етап роботи над картиною, коли в загальних рисах визначаються форми, об’єми та світлотінь.
4. У реставраційній справі — технічний прихований заповнення фарбою пошкоджених ділянок живопису з метою підготовки до подальшого тонування та доопрацювання.
Замальовання — дія за значенням дієслова “замальовувати”, тобто покриття поверхні фарбою, барвником або іншим кольоровим матеріалом з метою змінити її колір, приховати щось або створити художнє зображення.
Замальовання — результат такої дії; місце, ділянка або слід на поверхні, які були покриті фарбою або барвником.
Замальовання (у техніці живопису, реставрації) — навмисне покриття частини оригінального твору, зображення або напису новим шаром фарби для його приховування або виправлення.
Покритий фарбою, мальовкою; розмальований.
Який має сліди малювання, фарби; забруднений фарбою.
У техніці малювання: покритий попереднім, підготовчим шаром фарби або тону.
1. У недостатній кількості, менше, ніж потрібно; недостатньо.
2. Недостатньо для досягнення якоїсь мети, не відповідає вимогам або очікуванням.
3. (У поєднанні з інфінітивом) Недостатньо для того, щоб щось зробити або відбулося.
1. Прислівник, що вживається для вираження майже повної, але все ж неповної реалізації дії або стану; означає “майже”, “ледь не”, “трохи не дотягуючи до чогось”.
2. Уживається для підсилення значення майже здійсненої дії, часто з відтінком скаргу, досади чи здивування через незначну відмінність від очікуваного повного результату.
1. (діал.) Те саме, що замалий — дуже малий, недостатній за розміром або кількістю.
2. (у значенні прислівника, діал.) Занадто мало, недостатньо.
1. Такий, що є недостатнім за розміром, обсягом або кількістю; надто малий, менший від потрібного.
2. (У значенні прислівника) Недостатньо, замало.