1. (геол.) Який не містить води, позбавлений вологи (про ґрунти, гірські породи тощо).
2. (перен.) Позбавлений життєвої сили, духовно виснажений; сухий, безплідний.
-
безвогневий
1. Який не потребує використання вогню або відкритого полум’я для своєї роботи, функціонування; безполуменевий.
2. Який здійснюється без застосування вогнепальної зброї (про спосіб ведення бойових дій, нейтралізацію противника тощо).
-
безвладно
1. Не маючи влади, не здійснюючи управління; у стані відсутності верховної державної влади або контролю.
2. Позбавлено волі, сили або здатності діяти; безсило, безвольно.
-
безвладний
1. Який не має влади, не може здійснювати владу; безсилий, немічний.
2. Який не має влади, не може впливати на кого-, що-небудь або керувати ким-, чим-небудь; безсилий, безпорадний.
3. Який не має державної влади, не контролюється центральною владою; бездержавний.
-
безвиїзно
1. Так, що не передбачає виїзду за межі певної території; без права або можливості виїхати.
2. Так, що постійно перебуває на одному місці, без поїздок або відряджень.
-
безвиїзний
1. Такий, що не передбачає виїзду за межі певної території або не має права на виїзд; заборонений для виїзду.
2. (У складних термінологічних назвах) Такий, що функціонує, здійснюється або діє без виїзду з певного місця, зазвичай місця проживання або роботи (напр., безвиїзний догляд, безвиїзне навчання).
-
безвихідно
1. У спосіб, що не має виходу, розв’язання; у безвихідному стані, становищі; безнадійно, безпросвітно.
2. Постійно, безперервно, невідступно (про дію, що триває).
-
безвихідний
1. Такий, що не має виходу, виходів; глухий, закритий.
2. Такий, з якого немає виходу, порятунку; безнадійний, відчайдушний.
3. Який не має можливості виїхати, вибратися звідкись; змушений залишатися на місці.
-
безвихровий
1. (фіз., техн.) Позначення для середовища, потоку або стану, в якому відсутні вихори, тобто рух відбувається без утворення замкнутих або спіральних течій; такий, що не має вихрового руху.
2. (перен., рідко) Позначення для спокійного, сталого стану або процесу, що розвивається без несподіваних потрясінь, ускладнень або хаотичних подій.
-
безвислідний
1. Такий, що не має вислідів, наслідків; без наслідків, безрезультатний.
2. (У медицині) Такий, що не залишає після себе патологічних змін або ускладнень; без шкідливих наслідків для здоров’я.