1. Так, що не має вигляду, привабливості, краси; негарно, потворно.
2. Так, що не дає надії на покращення, на успіх; безперспективно, безнадійно.
Словник Української Мови
1. Так, що не має вигляду, привабливості, краси; негарно, потворно.
2. Так, що не дає надії на покращення, на успіх; безперспективно, безнадійно.
1. Такий, що не має привабливого, приємного вигляду; негарний, потворний, невдалий.
2. Позбавлений надій на покращення, успіх або щасливий вихід; безперспективний, безнадійний.
1. (про місце, територію) такий, що не має вивірок (невеликих річок або струмків, що живлять великі річки), безводний.
2. (переносно) такий, що не має джерел, основи, підґрунтя для розвитку; безплідний, безродійний.
1. Так, що не має виводу, не має логічного завершення або обґрунтування; бездоказово, безпідставно.
2. (У логіці) Таке, що не виводиться з інших положень; не є висновком, аксіоматичне.
1. (про технічні пристрої, механізми) Такий, що працює або може працювати без виведення в режим простою, зупинки для технічного обслуговування, ремонту чи інших цілей; безперервно діючий.
2. (у спеціальних галузях, зокрема про технологічні процеси) Організований або здійснюваний без перерв для виведення обладнання з експлуатації; беззупинний, безперервний.
Який не має веселощів, радості; похмурий, сумний, смутний.
Позбавлений веселощів, радісних подій; одноманітний, нудний.
1. Який не має верху, верхньої частини або покриття; зруйнований, відкритий зверху.
2. У переносному значенні: той, що не має керівництва, влади або духовної опори; позбавлений лідера, наставника.
1. Технічний термін, що позначає пристрій, механізм або систему, які працюють або побудовані без використання клапанів (вентилів).
2. У радіоелектроніці — про електронну лампу, яка не має сітки (керуючого електрода) і функціонує за принципом діода.
1. Який не споживає електричну енергію, працює без її використання; безелектричний.
2. Який не має електричного напруження, відключений від мережі; не під напругою.
1. Який не має вартості, не оцінений у грошах; безкоштовний, даровий.
2. У бухгалтерському обліку: такий, що передається або отримується без оплати, без відображення грошової вартості.