безвиводний

1. (про технічні пристрої, механізми) Такий, що працює або може працювати без виведення в режим простою, зупинки для технічного обслуговування, ремонту чи інших цілей; безперервно діючий.

2. (у спеціальних галузях, зокрема про технологічні процеси) Організований або здійснюваний без перерв для виведення обладнання з експлуатації; беззупинний, безперервний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |