безвиводний
[bɛzʋɪʋodnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Техніка) –
(про технічні пристрої, механізми) Такий, що працює або може працювати без виведення в режим простою, зупинки для технічного обслуговування, ремонту чи інших цілей; безперервно діючий.
- (Техніка) –
(у спеціальних галузях, зокрема про технологічні процеси) Організований або здійснюваний без перерв для виведення обладнання з експлуатації; беззупинний, безперервний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безвиводний, р. безвиводного, д. безвиводному, з. безвиводного, о. безвиводним, м. безвиводнім