Древослів

Словник Української Мови

безвентильний

[bɛzʋɛntɪlʲnɪj] Прикметник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Технічний термін, що позначає пристрій, механізм або систему, які працюють або побудовані без використання клапанів (вентилів).

  2. (Техніка) –

    У радіоелектроніці — про електронну лампу, яка не має сітки (керуючого електрода) і функціонує за принципом діода.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безвентильний, р. безвентильного, д. безвентильному, з. безвентильного, о. безвентильним, м. безвентильнім

Більше записів