безвивірочний
[bɛzʋɪʋirot͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Географія) –
(про місце, територію) такий, що не має вивірок (невеликих річок або струмків, що живлять великі річки), безводний.
- (Література) –
(переносно) такий, що не має джерел, основи, підґрунтя для розвитку; безплідний, безродійний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безвивірочний, р. безвивірочного, д. безвивірочному, з. безвивірочного, о. безвивірочним, м. безвивірочнім