безвиглядний

[bɛzʋɪɦljɑdnɪj] Прикметник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Такий, що не має привабливого, приємного вигляду; негарний, потворний, невдалий.

  2. (Психологія) –

    Позбавлений надій на покращення, успіх або щасливий вихід; безперспективний, безнадійний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безвиглядний, р. безвиглядного, д. безвиглядному, з. безвиглядного, о. безвиглядним, м. безвигляднім

Більше записів