безвихровий
[bɛzʋɪxroʋɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Фізика) –
(фіз., техн.) Позначення для середовища, потоку або стану, в якому відсутні вихори, тобто рух відбувається без утворення замкнутих або спіральних течій; такий, що не має вихрового руху.
- (Філософія) –
(перен., рідко) Позначення для спокійного, сталого стану або процесу, що розвивається без несподіваних потрясінь, ускладнень або хаотичних подій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безвихровий, р. безвихрового, д. безвихровому, з. безвихрового, о. безвихровим, м. безвихровім