1. Такий, що не має виходу, виходів; глухий, закритий.
2. Такий, з якого немає виходу, порятунку; безнадійний, відчайдушний.
3. Який не має можливості виїхати, вибратися звідкись; змушений залишатися на місці.
безвихідний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |