Древослів

Словник Української Мови

безвислідний

[bɛzʋɪslidnɪj] Прикметник

Буква:Б

Значення

  1. (Загальне) –

    Такий, що не має вислідів, наслідків; без наслідків, безрезультатний.

  2. (Медицина) –

    (У медицині) Такий, що не залишає після себе патологічних змін або ускладнень; без шкідливих наслідків для здоров’я.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безвислідний, р. безвислідного, д. безвислідному, з. безвислідного, о. безвислідним, м. безвисліднім

Більше записів