безвиїзно
[bɛzʋɪjizno] Прислівник
Буква:Б
Значення
- (Юриспруденція) –
Так, що не передбачає виїзду за межі певної території; без права або можливості виїхати.
- (Логістика) –
Так, що постійно перебуває на одному місці, без поїздок або відряджень.