• безтабельність

    Відсутність або неоформленість трудової книжки (табеля), що унеможливлює підтвердження трудового стажу або факту роботи в певний період.

  • безсімейність

    1. Стан або положення людини, яка не має сім’ї (чоловіка, дружини, дітей, близьких родичів); самотність у сімейному житті.

    2. Відсутність сімейних обов’язків, турбот або зв’язків; свобода від сімейних клопотів.

  • безсім’янка

    1. Сорт груші, плоди якого не мають насіння або мають його в зародковому стані.

    2. Рослина, що розмножується без участі насіння (наприклад, вегетативно).

  • безсім’ядольність

    Ботанічний термін, що позначає відсутність сім’ядолей у зародка насіння рослини; характерна ознака класу однодольних рослин (Liliopsida).

  • безсюжетність

    Властивість художнього твору (літературного, кінематографічного, драматичного тощо), яка полягає у відсутності чітко вираженої, розвиненої сюжетної лінії, послідовного розгортання подій або традиційної конфліктної динаміки.

    У ширшому значенні — характеристика будь-якого явища, оповіді чи процесу, позбавлених внутрішньої логічної послідовності, причинно-наслідкових зв’язків між елементами та чіткої структури подій.

  • безсуставність

    1. Властивість або стан організму, коли в його будові відсутні суглоби або сполучення кісток, що забезпечують рухливість (характерно для деяких безхребетних тварин).

    2. У медицині — патологічна нерухомість суглоба, що виникає внаслідок зрощення суглобових поверхонь хірургічним шляхом (артродез) або в результаті захворювання (анкілоз).

  • безсуперечність

    Властивість або стан того, що не викликає сумнівів, заперечень чи протиріч; незаперечність, очевидність.

    Внутрішня логічна узгодженість, відсутність протиріч у міркуваннях, теорії, системі знань.

  • безсумнівність

    Властивість або стан того, що не викликає сумнівів; абсолютна впевненість у чомусь, очевидність, незаперечність.

  • безсумлінність

    Відсутність сумління як моральної якості, що виявляється у недобросовісності, нечесності, байдужості до виконання своїх обов’язків або моральних принципів.

  • безсудність

    1. Відсутність суду як інституту правосуддя або його нечинність у певний період або на певній території; стан, коли правові конфлікти не вирішуються законним судовим порядком.

    2. Правовий стан особи, яка позбавлена судового захисту, не може звернутися до суду для захисту своїх прав або через якийсь час не підлягає судовому переслідуванню (наприклад, через закінчення строку давності).

    3. (Переносне значення) Відсутність справедливого оцінювання, розсудливості, обґрунтованого осудження чи схвалення в чиїхось діях, висловлюваннях.