Значення
- (Юриспруденція) –
Відсутність суду як інституту правосуддя або його нечинність у певний період або на певній території; стан, коли правові конфлікти не вирішуються законним судовим порядком.
- (Юриспруденція) –
Правовий стан особи, яка позбавлена судового захисту, не може звернутися до суду для захисту своїх прав або через якийсь час не підлягає судовому переслідуванню (наприклад, через закінчення строку давності).
- (Психологія) –
(Переносне значення) Відсутність справедливого оцінювання, розсудливості, обґрунтованого осудження чи схвалення в чиїхось діях, висловлюваннях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безсудність, р. безсудності, д. безсудності, з. безсудність, о. безсудністю, м. безсудності, к. безсудносте