1. Відсутність суду як інституту правосуддя або його нечинність у певний період або на певній території; стан, коли правові конфлікти не вирішуються законним судовим порядком.
2. Правовий стан особи, яка позбавлена судового захисту, не може звернутися до суду для захисту своїх прав або через якийсь час не підлягає судовому переслідуванню (наприклад, через закінчення строку давності).
3. (Переносне значення) Відсутність справедливого оцінювання, розсудливості, обґрунтованого осудження чи схвалення в чиїхось діях, висловлюваннях.