Значення
- (Ботаніка) –
Біологічна властивість рослинних тканин, що характеризуються відсутністю судин для проведення води та розчинених речовин; тип будови, притаманний мохам, печіночникам, антоцеротовим та деяким викопним рослинам.
- (Медицина) –
У медицині — патологічний стан або аномалія розвитку, що полягає у відсутності або значному недоразвитку кровоносних судин у певному органі або ділянці тканини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безсудинність, р. безсудинності, д. безсудинності, з. безсудинність, о. безсудинністю, м. безсудинності, к. безсудинносте