безсуддя

[bɛzsuddjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Відсутність суду як державного органу, що здійснює правосуддя, або неможливість його функціонування; стан, коли правові спори та злочини не розглядаються законним судом.

  2. (Юриспруденція) –

    Правопорушення або злочин, що залишається без судового розгляду та відповідної юридичної оцінки; безкарність, безвідповідальність.

  3. (Юриспруденція) –

    (Переносне значення) Стан беззаконня, свавілля, де відсутні елементарні принципи справедливості та розсудливості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безсуддя, р. безсуддя, д. безсуддю, з. безсуддя, о. безсуддям, м. безсудді, к. безсуддя

Більше записів