Значення
- (Юриспруденція) –
Відсутність суду як державного органу, що здійснює правосуддя, або неможливість його функціонування; стан, коли правові спори та злочини не розглядаються законним судом.
- (Юриспруденція) –
Правопорушення або злочин, що залишається без судового розгляду та відповідної юридичної оцінки; безкарність, безвідповідальність.
- (Юриспруденція) –
(Переносне значення) Стан беззаконня, свавілля, де відсутні елементарні принципи справедливості та розсудливості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безсуддя, р. безсуддя, д. безсуддю, з. безсуддя, о. безсуддям, м. безсудді, к. безсуддя