Значення
- (Література) –
Властивість художнього твору (літературного, кінематографічного, драматичного тощо), яка полягає у відсутності чітко вираженої, розвиненої сюжетної лінії, послідовного розгортання подій або традиційної конфліктної динаміки.
- (Література) –
У ширшому значенні — характеристика будь-якого явища, оповіді чи процесу, позбавлених внутрішньої логічної послідовності, причинно-наслідкових зв’язків між елементами та чіткої структури подій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безсюжетність, р. безсюжетності, д. безсюжетності, з. безсюжетність, о. безсюжетністю, м. безсюжетності, к. безсюжетносте