Властивість художнього твору (літературного, кінематографічного, драматичного тощо), яка полягає у відсутності чітко вираженої, розвиненої сюжетної лінії, послідовного розгортання подій або традиційної конфліктної динаміки.
У ширшому значенні — характеристика будь-якого явища, оповіді чи процесу, позбавлених внутрішньої логічної послідовності, причинно-наслідкових зв’язків між елементами та чіткої структури подій.