Древослів

Словник Української Мови

безсуперечність

[bɛzsupɛrɛt͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Філософія) –

    Властивість або стан того, що не викликає сумнівів, заперечень чи протиріч; незаперечність, очевидність.

  2. (Філософія) –

    Внутрішня логічна узгодженість, відсутність протиріч у міркуваннях, теорії, системі знань.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безсуперечність, р. безсуперечності, д. безсуперечності, з. безсуперечність, о. безсуперечністю, м. безсуперечності, к. безсуперечносте

Більше записів