Властивість або стан того, що не викликає сумнівів, заперечень чи протиріч; незаперечність, очевидність.
Внутрішня логічна узгодженість, відсутність протиріч у міркуваннях, теорії, системі знань.
безсуперечність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |