1. Властивість або стан, за якого відсутні нітки, ниткові елементи чи ниткоподібні структури; відсутність ніток.

2. У технологіях, зокрема в поліграфії та виробництві паперу — характеристика матеріалу (наприклад, паперу), що не містить вплетених ниток-захисок або волокон, видимих на просвіт.

3. У шитті або текстильному виробництві — спосіб з’єднання матеріалів (наприклад, за допомогою ультразвуку або зварювання) без використання традиційних ниток.

Властивість або стан того, хто не є винним у чомусь; відсутність провини, вини.

Відсутність злого умислу, шкідливих намірів; чистота, наївність у вчинках або думках.

Невинність, цнотливість, незайманість (переважно у фізичному, моральному або сексуальному аспекті).

Властивість за значенням прикметника “безнащадний”; відсутність надії на порятунок, допомогу або вихід із скрутного становища; повна безнадійність.

1. Філософський та релігійний термін, що означає відсутність початку, первопричини; властивість бути вічним, не створеним, не мати джерела свого існування.

2. У політичній та соціальній філософії — стан суспільства, організації або системи, позбавленої централізованої влади, ієрархії та формального керівництва; безвладдя, анархія як принцип.

1. Біологічна властивість деяких рослин (наприклад, окремих сортів винограду, бананів) утворювати плоди без запліднення, тобто без насіння або з його зачатками, що не розвиваються; партенокарпія.

2. У переносному значенні — стан, ситуація або явище, позбавлене внутрішнього змісту, життєвої сили, перспектив розвитку або наслідків; безпліддя, марність.

Власна назва, що позначає філософсько-поетичну категорію або художній образ, вживаний для позначення безкінечного, невпинного потоку часу, подій, дій або почуттів, який не має ні початку, ні кінця, ні паузи.

У літературному вжитку — стан постійності, безперервності, тривалості чогось без жодної зупинки чи перерви; нескінченність у часі.

Властивість або стан, коли щось існує, функціонує або створюється без використання будь-якої основи, підстави, фундаменту або попереднього матеріалу (насадки).

У техніці та технології — принцип роботи пристрою або методу, за якого не потрібен носій, основа або проміжний елемент (насадка) для виконання основної функції (наприклад, зварювання, нанесення покриття).

У переносному значенні — абстрактність, відірваність від реальних, матеріальних або практичних основ; існування лише в теорії або уявленні.

Безнарядність — стан, коли щось (наприклад, робота, виробництво) виконується без попереднього встановленого плану, завдання (наряду); відсутність планових завдань або керівництва з боку вищої інстанції.

Безнарядність — вільна, нерегламентована форма організації праці, при якій виконавці самі визначають її обсяг та характер.

1. Особа, яка працює без закріпленого за нею виробничого завдання (наряду), або робітник, що виконує різноманітні роботи за розпорядженням керівника.

2. У радянські часи — селянин-одноосібник, який не входив до колгоспу і не мав обов’язкового мінімуму трудових днів (трудоднів), але був зобов’язаний виконувати державні поставки сільськогосподарської продукції.

1. Фізична характеристика рідини, що знаходиться в стані спокою або рухається без надлишкового тиску, коли її тиск визначається лише гідростатичним стовпом; стан, протилежний напірному руху.

2. У техніці та гідравліці — властивість системи, де рідина (наприклад, вода в каналізації або водопроводі) рухається самопливом під дією сили тяжіння, без застосування додаткового тиску насосів чи іншого обладнання.